Листопадовий суботник

8 травня святкувалась 67 річниця з Дня Перемоги, тому колектив 10-В класу відвідав ветерана війни - Зіну Констянтинівну. Зі сльозами на очах вона розповіла нам про страшні роки війни, які вона пройшла будучи юною дівчиною.

Світ моїх захоплень!

   Одним із захоплень мого життя, я вважаю вірші! Писати їх я почала досить давно, але бажання творити мене не покидає і досі! Коли я починаю писати вірш, все навкруги заграє новими, яскравішими барвами. Перший свій вірш, мабуть, як і багато хто я написала на природі.  Свіжий подих лісу, голосіння пташок...Що ще потрібно?
    Досить невелике коло людей знає про це захоплення, а тих кому вдалося почути мої твори, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Хоча друзі говорять, що в  мене виходять гарні вірші, я не бажаю виставляти їх на загальний розсуд.
Я вважаю, що завдяки віршам я відкриваюсь для себе та оточуючих з нової сторони. Розвиваю себе та свій внутрішній світ. Вірші не будуть пов'язані з моєю майбутньою професією, але залишуть відбиток на життєвому шляху. Я дуже хочу, щоб бажання та вміння писати вірші не згасало й надалі, бо це шалено мені подобається!!!

Пасха Христова - Великдень

 Христос Воскрес! - Воістину Воскрес!

О, як чудодійні ці слова! Коли ми їх вимовляємо або чуємо, в наших серцях спалахують вогні святої радості про Господа Ісуса Христа Воскреслого. І де б вони не виголошувалися, де б ці слова не лунали, де б не чулися, - усюди вони викликають тріпотіння в кожному серці і від них все яскравіше спалахує полум’я віри в душі кожного прославляючого Воскреслого Господа.

«Христос Воскрес!» - Ми говоримо з відчуттям духовного захоплення; їх хочеться вимовляти без кінця, слухаючи у відповідь інші два святих слова: «Воістину Воскрес!"

Христос воскрес! - І для всього всесвіту почалася дійсна весна, світлий, радісний ранок нового життя. Воскресіння Господа Ісуса - перша дійсна перемога життя над смертю.

Подія Воскресіння Христова - найбільше християнське свято. Це є Свято свят і Торжество з торжеств, знамення перемоги над гріхом і смертю і початок буття світу, спокутуваного і освяченого Господом Ісусом Христом. Свято це називається ще Великоднем, тобто днем, в який здійснився наш перехід від смерті - до життя і від землі - до Неба.

Ось як це було:

Після суботи, вночі, на третій день після Своїх страждань і смерті, Господь Ісус Христос силою Свого Божества ожив, тобто воскрес із мертвих. Тіло Його, людське, перетворилося. Він вийшов з гробу, не відваливши каменя, не порушивши синедріонової печатки, і невидимий для варти. З цієї миті воїни, самі не знаючи того, охороняли порожню труну.

Раптом зчинився землетрус; з небес зійшов Ангел Господній. Він, приступивши, відвалив камінь від дверей труни Господня і сів на ньому. Вид його був як блискавка, а шати його були білі, як сніг. Воїни, що стояли на варті у труни, прийшли в трепет і стали, як мертві, а потім, прокинувшись від страху, розбіглися.

Цього дня (перший день тижня), як тільки кінчився суботній спокій, вельми рано, удосвіта, Марія Магдалина, Марія Якова, Івана, Саломія і інші жінки, узявши приготоване запашне миро, пішли до гробу Ісуса Христа, щоб помазати тіло Його, тому що вони не встигли цього зробити при похованні. Вони ще не знали, що до труни Христової приставлена варта і вхід в печеру запечатаний. Тому вони не чекали кого-небудь там зустріти і говорили між собою: «Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?» Камінь же був дуже великий.

Марія Магдалина, випередивши решту жінок-мироносиць, перша прийшла до труни. Ще не світало, було темно. Марія, побачивши, що камінь відвалений від труни, відразу ж побігла до Петра і Іоанна і говорить: «Понесли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його". Почувши такі слова, Петро і Іоанн негайно побігли до труни. Марія Магдалина пішла за ними.

У цей час підійшли до труни решта жінок, що йшли з Марією Магдалиною. Вони побачили, що камінь відвалений від гробу. І коли зупинилися, раптом побачили ангела, що сидить на камені. Ангел, звертаючись до них, сказав: «Не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Ісуса розп’ятого. Нема Його тут, Він воскрес, як сказав ще будучи з вами. Підіть, подивіться на місце, де лежав Господь. А потім йдіть і скажіть Його учням, що Він воскрес із мертвих ».

Вони увійшли всередину труни (печери) і не знайшли тіла Господа Ісуса Христа. Але, поглянувши, побачили Ангела в білому одязі, що сидить праворуч від місця, де був покладений Господь; їх охопив жах.

Ангел же говорить їм: «Не лякайтесь; Ісуса шукаєте Назарянина розп’ятого. Він воскрес. Його немає тут. Ось місце, де Його поховали. Але йдіть, скажіть учням, що Він зустріне вас в Галілеї, там Його ви побачите, як Він сказав вам ».

Коли ж жінки стояли в подиві, раптом знову перед ними з’явилися два Анголи до блискучих шатах. Жінки в страху схилили обличчя свої до землі.

Ангели сказали їм: «Що ви шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли був ще в Галілеї, кажучи, що Сину Людському треба бути відданому до рук грішних людей, і розп’ятому бути, і в третій день воскреснути ».

Пасхальна служба починається опівночі з суботи на неділю; вся вона сповнена духовної радості і тріумфу. Вся вона - урочистий гімн Світлого Христового Воскресіння, примиренню Бога і людини, перемозі життя над смертю.

Свято Великодня щороку відбувається в різні числа місяця і час його святкування «переходить» по своїй даті, але завжди випадає на недільний день. Днем святкування Великодня вважається перший недільний день після першого весняного повного місяця (але при цьому християнське свято відзначається на тиждень пізніше єврейського). Усі свята, пов’язані календарно з Великоднем (а це Вербна Неділя, Великдень, Вознесіння і Трійця) теж міняють свою дату і називаються перехідними або рухомими. Інші свята (Різдво Христове, Хрещення, Стрітення тощо) мають постійну дату і називаються неперехідні або нерухомими.

В 2012 році Пасха Христова - Великдень припадає на 15 квітня.

З днем космонавтики, друзі!

Більше 50 років пройшло з дня, коли вперше людство змогли зробити ривок і наблизитися до зірок, а наше покоління ненабагато змогло просунутися в освоєнні космічного простору, але сам факт виходу людини в безповітряний простір мене дуже вражає і притягує. Звичайно,  шкода,  що я по здоров'ю ніколи не зміг би пройти в ранг космонавтів, але пофантазувати-то можна  :)

Світ моїх захоплень

Я захоплююся велосипедами. Почав захоплюватися ще з дитинства і досягнув непоганих результатів. Вперше до цього велоспорту мене підштовхнули батьки, але згодом я і сам  почав цікавитися ним. Тепер я можу повністю розібрати і скласти велосипет . Добре що це захопленя гарно тренує ноги. А що погано,-що це захопленя не можна пов'язати з моїм майбутнім життям.

Світ моїх захоплень

Я захоплююся грою на скрипці. Я розпочав брати уроки гри на ній недавно. Мене захоплює віртуозність гри на цьому музичному інструменті та мелодія, яка лунає. Я поки що нічого не досяг, так як навчаюсь недавно, але сподіваюся, що скоро я досягну успіхів. Коли я слухаю, як грають на скрипці, мене це заспокоює. Моє захоплення скрипкою - не пов'язане з моїм майбутнім.